«Афганістан – це втрати і біль, рани і
горе…» - саме таку назву мав урок і такими словами розпочала його бібліотекар
Олена Анатоліївна. 15 лютого – це дата, яку колишні військові, які пройшли
дорогами Афганістану, навіки залишиться як день пам’яті про чужу і жорстоку війну.
Афганістан – це мужність воїнів, це
вірність солдатській дружбі, це
взаємовиручка і взаємодопомога, це безкінечна журба материнських сердець.
Багато українських юнаків пройшли
афганське випробування, багато не повернулося з війни, пропало безвісти чи
потрапило в полон, багато залишилося інвалідами.
Учні 6 – В класу Новобузької ЗОШ №1 16
лютого вшановували повагу і шану до воїнів-інтернаціоналістів та матерів, сини
яких загинули на далекій чужій землі.
Олена Анатоліївна ознайомила з
тематичною літературою, а учні з великою відповідальністю та тремтячим голосом
розповідали про п’ятеро наших новобужан:
Болдусєв Володимир Миколайович
Литвин Микола Іванович
Ніколаєнко Микола Олександрович
Поволя Валерій Валентинович
Харчук Іван Дмитрович
Летять, відлітають у вічність роки.
Роки, скільки б їх не минуло, не зітруть у пам’яті ці імена, вони будуть жити
довго, тому що їх життєвий шлях написаний кров’ю, сльозами жінок і матерів,
обелісками з жерстяним зірочками та піснями, які увірвалися в життя фронтовим
вітром.
На кінець побажання всім: мирного неба,
ясного сонечка, міцного здоров’я, безмежного щастя та віри в світле майбуття.
Немає коментарів:
Дописати коментар