Українсько-куртуазний Дон Кіхот

28 липня 1880 року  у Єлисаветграді Херсонської губернії  народився Володимир Винниченко, український політичний і державний діяч, письменник.

Під час навчання на юридичному факультеті Київського університету брав активну участь в українському національному русі, був членом Київської громади і одним із засновників РУП, вів пропаганду серед селян Полтавщини і робітників Києва. Перша збірка оповідань "Краса і сила" вийшла друком у 1906 році. Після Лютневої революції 1917 повернувся до Києва, став одним із лідерів української революції 1917–1921рр., активним і дійовим українським політиком.

У 1919–1920 роках написав 3-томний мемуарно-публіцистичний твір "Відродження нації", де підбив підсумок своєї політичної кар'єри та виклав власні погляди на українську революцію. Він вважав себе марксистом, але його погляди зазнали значного впливу західного  лібералізму. 

Довгий час проживав в еміграції. Під час оккупації Франції фашистами за відмову співробітництва Вінниченка було кинуто до концтабору.. По закінченні війни він закликав до загального роззброєння та мирного співіснування народів світу.

Помер 6 березня 1951  року, похований у французькому  Мужені.

Літературна спадщина Володимира Винниченка вважається приналежною до золотого фонду України. Він  автор численних публіцистичних, белетристичних і драматичних творів. Серед них – п'єси "Щаблі щастя" (1907), "Великий Молох" (1907), "Memento" (1909),. Між двох сил" (1918) та багато ін.; романи "Записки кирпатого Мефістофеля" (1917), "Сонячна машина" (1926), "Слово за тобою, Сталіне" (1950) та інших

Роман «Сонячна машина», написаний у 1922—1924 рока, один із перших утопічних романів,  який започаткував новий напрям в українській літературі

Його твори включені до шкільної програми